Влада, яка обіцяла почути кожного українця, не чує мільйони своїх громадян!
Головним інструментом побудови обіцяної "нової країни", з покращеним "вже сьогодні" життям, став бульдозер. Зачистка країни від залишків громадянського суспільства - головна стратегія побудови розрекламованої "України для людей". Хто ж є тими людьми, для яких влада будує цю нову сюрреалістичну країну?
       Це ті люди, що назвали себе "елітою" та живуть в іншому вимірі, який не перетинається з тим, у якому живе більшість населення країни. Основу цієї еліти складають, я к правило, колишні комуністи-комсомольці та кримінальні злочинці. Серед цієї еліти є новітні нувориші, які правдами, а частіше неправдами, захопили загальнонаціональне добро і звуть себе "олігархами", тут також тепер ті з них, що стали високими чиновниками та "народними обранцями", єдиним "досягненням" яких є те, що вони зробили себе недоторканими, нагородили себе незаслуженими пільгами та зарплатами, пенсіями та привілеями, при цьому багато хто з них і на роботу не ходить, а якщо і ходить, то робить все тільки на шкоду суспільству. Ці люди поринули у злодійство, корупцію, політичну проституцію та розпутство. Їх спокій охороняють та забезпечують їх функціонування новостворена вертикаль продажних чиновників, депутатів і безпринципних злодійкуватих правоохоронців.
Вони протиставили себе суспільству, яке вони відкрито зневажають і хочуть остаточно перетворити на безсловесне залякане, отупіле бидло.
Вони не сплачують податків до бюджету, ховаючи свої прибутки в офшорних зонах, вони не повертають корупційний податок - ПДВ нікому крім себе, а якщо і повертають то знову ж не безкоштовно, вони прогають мільярди бюджетних доларів самі собі у міжнародних судах, вони відкрито крадуть кошти з державного бюджету "законно" роздаючи мільярди гривень своїм та наближеним до них компаніям, вони "здають в оренду" своїм людям митницю, та інші “дохідні місця”, так звані грошові потоки, вони навмисно тримають у тіні енергетичну галузь країни, з якої розкрадають мільярди доларів, вони крадуть народні кошти використовуючи систему відкатів з державних замовлень, збільшуючи таким чином вартість робіт вдвічі, а то й більше, видобувна галузь країни також значною мірою перебуває в тіні, що позбавляє бюджет надходжень від рентної плати за використання природних ресурсів, вони встановили собі незрівнянні із доходами звичайних громадян зарплати та пенсії, надали собі нечувані пільги та нахабно поставили себе над законом.
Ось це і є ті сумнозвісні "люди", для яких Президент і будує "нову країну". Ці безсовісні люди мають при цьому нахабство звинувачувати простих людей, підприємців в усіх бідах держави, звинувачуючи їх у тому, що державна скарбниця порожня для виплат пенсій пенсіонерам та зарплат бюджетникам протиставляючи ці групи населення один проти одного і намагаючись відвернути їх увагу від свого злодійського способу існування.
Це вони прийняли драконівський Податковий кодекс, який збурив суспільство і вивів на площі та майдани країни сотні тисяч людей. Цей одіозний кодекс, особливо його перша версія став гімном цієї влади. Уособленням її філософії, потаємних думок і уявлень про ту країну, яку вони мають намір побудувати. Країну рабів та господарів, країну з тотальним контролем за всіма активними елементами суспільства, які, за задумом розробників, були би поставлені в умови необхідності елементарного виживання, з брутальними механізмами нищення добробуту невдоволених. В цій країні люди повинні жити у постійному страху, відчувати себе порушниками закону, якого в принципі неможливо дотриматись, злочинцями, змушеними відкуповуватись від чиновників хабарами. Ця філософія, має влучну назву “азаровщина” за ім'ям невдахи-геолога, що возомнив себе чомусь великим економістом.
Податковий кодекс став черговим, безглуздим рішенням цієї недолугої влади, який нерешті поклав кінець народному терпінню. Посягання на святі для українців речі — приватну власність та підприємницьку ініціативу, не могли бути пробачені владі самим активним прошарком українського суспільства. Намагання влади виставити протестуючих людей спекулянтами-баригами виявились марними. Люди і на Заході, і на Сході країни нарешті побачили справжнє обличчя та наміри цих безсоромних брехунів та демагогів, що дорвалися до влади, як вони думають навічно. Протести підприємців тепер підтримані всіма верствами суспільства, а самі підприємці розширили свої вимоги, вивівши їх поза рамки боротьби з податковим кодексом. Вони вимагають не тільки його ветування. Вони поставили за мету отримати нову якість крани, розуміючи, що влада не відмовиться від подальших своїх намагань тоталітарного домінування.
Підприємці розуміють необхідність удосконалення податкової системи і наповнення бюджету країни, але звертають увагу, що прийнятий кодекс не тільки не покращить ситуацію, а ще більше її загострить в результаті банкрутства та закриття сотень тисяч малих підприємств, значного зростання безробіття, паралічу цілих галузей економіки. Знищення основного досягнення спрощеної системи — віддалення чиновника від підприємця при адмініструванні податків призведе до скачкоподібного зростання корупції у суспільстві, яке буде після цього тотально корумпованим. Введення касових апаратів та ускладнення адміністрування на підприємстві викличе необхідність ведення обліку на такому рівні, що неминуче збільшить невиробничі затрати всіх СПД, що у свою чергу призведе до зростання цін на усі товари та послуги у країні.
Підприємці вимагають братись за реформу спрощеної системи оподаткування та обліку тільки після подолання та руйнування бандитсько-олігархічно-чиновницької економіки спрямованої на грабунок держави та суспільства, встановлення рівності всіх громадян перед законом та відміни всіх привілеїв “народних обранців”. Тільки після того влада матиме моральне право щось вимагати від підприємців країни.

Громадяни, що протестують на площах міст, хочуть мати справді НОВУ КРАЇНУ рідну для мільйонів простих людей та рішуче ворожу для корупціонерів, казнокрадів, хабарників-бюрократів. На майданах повинні протестувати не мільйони порядних людей, що хочуть жити і працювати у заможній процвітаючій країні, а вигнана з ганьбою із своїх посад недолуга та чванлива колишня “еліта”.

Можливість успішних реформ яскраво доводить досвід Грузії — колишньої найкорумпованішої республіки Радянського Союзу. Блискучий приклад цієї країни у подоланні корупції та проведенні швидких успішних але безболісних для населення реформ має бути взятий нашою країною.

Чи хтось сподівається на те, що теперішній режим Президента Януковича, здатний ефективно та безкомпромісно боротися з корупцією, проводити розумне реформування економіки та створювати ефективну модель державного управління?
Теперішня влада боротьбою з корупцією називає боротьбу з політичними опонентами, що раніше перебували при владі, не помічаючи при цьому того, що Україна продовжує скочуватись на дно міжнародних рейтингів корумпованості.
Уявлення влади на реформування економіки наочно прояснив прийнятий нею Податковий кодекс, а також підготовлені до розгляду Пенсійний та Трудовий кодекси прийняття яких остаточно перетворить народ України на рабів.
Ефективною моделлю державного управління ця команда називає побудову монолітної владної вертикалі. Насправді же за цією моделлю управління стоїть ніщо інше, як узурпація влади.
Узурпація влади — стала візитівкою діяльності влади. Основою її намірів влаштуватися при владі назавжди.
Ознакою узурпації влади правлячим режимом є звуження ним демократичних свобод та обмеження механізмів, завдяки яким він прийшов до влади, намагаючись проіснувати при ній значно довший термін ніж той, на який він був обраний та створюючи умови для ліквідації сил, що несуть потенційну загрозу його існуванню при владі.
Стандартні дії таких режимів включають: зміну виборчого законодавства та Конституції з метою максимального усунення конкурентів і залишення за ними лише формального права бути обраними на владні посади; використання влади та адміністративних можливостей для сприяння обрання тільки провладних кандидатів та створення непереборних адміністративних перешкод для опозиційних; звуження та у кінцевій меті ліквідація свободи слова, введення жорсткої цензури, переслідування та ліквідація незалежних ЗМІ та журналістів з метою дезінформації суспільства щодо своїх намірів та дій; порушення прав та свобод громадян в органах державної влади, переслідування тих з них, що наважуються боротися з авторитарними тенденціями розвитку суспільства та за свої власні права; встановлення повного контролю над судовою системою, що призводить до унеможливлення прийняття нею незалежних законних рішень та неможливості захисту порушених прав громадянами країни; активізація правоохоронних органів, проникнення служб безпеки у всі сфери діяльності суспільства; монополізація економічного потенціалу країни, незаконне привласнення її національних багатств структурами, що контролюються в різний спосіб владою або є близькими до неї.
Наявність всіх цих методів у діяльності правлячого в Україні режиму свідчать про узурпацію ним влади, вчиненою з метою отримання для себе владних повноважень більших ніж передбачало законодавство під час його приходу до влади та на термін, що перевищує той, на який він обирався.


МИ ВИМАГАЄМО:
- негайного накладення вето на прийнятий Податковий кодекс Президентом;
відставки уряду Азарова;
- розпуску Верховної ради України, як винної в узурпації влади та систематичному порушенні вимог Конституції членами більшості при прийнятті законів стосовно індивідуального голосування;
- відставки Президента України, як посадової особи, що вчинила дії спрямовані на узурпацію влади.
- відставки Конституційного суду України;
- відставки ЦВК України;
- створення Тимчасового професійного уряду України;
- скликання Конституційної асамблеї для прийняття змін до Конституції України щодо державного устрою у країні, розробки виборчого законодавства, зміни статусу народних депутатів України, введення покарання за голосування чужою карткою у вигляді відставки депутатів за таке порушення, створення спеціальної комісії по розслідуванню дій вчинених з метою узурпації влади;
- за висновками спеціальної комісії проведення процедури люстрації щодо осіб, винних в узурпації влади, з відстороненням їх від можливості бути обраними на виборні посади, чи призначеними на державні посади чи посади в органах місцевого самоврядування;
- новообраним органам влади провести у суспільстві системні антикорупційні заходи, на зразок проведених у Грузії, з метою викорінення корупції та створення умов для проведення реформ та швидкого розвитку країни.

Катехізис української дитини

• Хто ти такий?

• Українець малий.

• Який герб твій?

• Тризуб золотий.

• Де живеш ти?

• Між своїми.

• В якім краю?

• В Україні!

• Чим вона є?

• Вітчизною мені.

• Як здобута?

• У кривавій борні.

• Чи її любиш?

• Люблю щиро.

• У що віриш?

• В нашу віру.

• Що ти їй винен?

• Дитям вдячним бути.

• А що ти мусиш?

• Їй Славу здобути!

Кожна успішна країна постала не сама собою. Це відбулось завдяки важкій боротьбі та праці її народу. Народу, що має мрію та мету – жити у заможній, щасливій, шанованій у світі країні. Досягнення такої національної мрії можливе лише за наявності у народу такої риси характеру, як патріотизм.

У 1900 році Владислав Белза - відомий львівський письменник та видавець написав свій знаменитий вірш, дотепер знаний, як Katechizm polskiego dziecka. Те, що поляки вважаються однією з найбільш патріотичних націй, немала заслуга цього простого віршика - змалку кожна польська дитина вчилася давати відповіді на прості запитання, які зрештою формували її світогляд та моделі поведінки на все життя.

Пан Белза здається винайшов дуже простий та універсальний засіб патріотичного виховання, що можуть перейняти і інші народи. Якщо перекласти вірш українською мовою та адаптувати під українські реалії з великим здивуванням з’ясуємо, що він насичений потужною українською патріотичною енергетикою.

Ці питання та відповіді це діалог дорослої людини та маленької дитини. Але цей діалог корисний не тільки тим, що закладає світогляд маленького патріота – доброго громадянина, справедливої, порядної та відповідальної людини. Він корисний і дорослому, який отримує нагоду ще раз замислитись над цими нехитрими відповідями та співставити їх із своїм світоглядом та повсякденною поведінкою. Таким чином, виховуючи, дорослий виховується і сам.

Щоби допомогти дитині зрозуміти смисл відповідей, необхідно пояснити їй кожну з них.

Отже, прокоментувати відповіді можна так.

• Хто ти такий?

• Українець малий.

• Так, не дивлячись на твій малий вік, ти вже українець! Ти маєш пишатися цим! Така твоя горда відповідь завжди викликатиме повагу, як до тебе, так і цілої країни і серед твоїх співгромадян, і серед чужоземців. Але назватися українцем не тільки почесно, але і дуже відповідально. За твоїми вчинками судитимуть не тільки про тебе, але і про весь наш народ, про нашу країну. І це справедливо - бо які громадяни, така і держава. А ми хочемо, щоби наша держава завжди була найкраща!

• Який герб твій?

• Тризуб золотий.

• Наш герб – Золотий Тризуб. Тризуб поряд з синьо-жовтим Прапором та Гімном, є нашим державним символом. Він засвідчує давнє походження української держави, яка бере свій початок ще від княжих часів. Наш герб нагадує, що Україні не кілька десятків років – у неї тисячолітня історія!

• Де живеш ти?

• Між своїми.

• Так, ти живеш між своїми. Тато, мама, братики, сестрички, усі твої рідні то для тебе свої люди, які тебе люблять і хочуть тобі тільки добра. Але довкола живуть люди, які теж про себе говорять: «Ми українці». Вони разом з тобою теж хочуть жити у великій та красивій країні, населеній щасливими людьми. Отже вони бажають і тобі добра та щастя. Вони також свої для тебе, а ти свій для них. Свої люди завжди допоможуть тобі, тож і ти за будь-якої нагоди не вагайся допомагати кожному з них. Чим більше добрих справ робитимуть українці, тим ще більш своїми вони ставатимуть один одному.

• В якім краю?

• В Україні!

• Наша країна має найкрасивішу назву. Вслухайся ще раз, як гарно звучить це слово – Україна! Наша Україна дуже різноманітна. Природа, культурні надбання та особливості кожної частини України - це її скарб, її багатство. Ці особливості не роз’єднують, а гармонійно доповнюють одна одну. Українці – єдиний народ, тому, де б ти не жив - на півночі чи півдні, заході чи сході нашої держави, відповідай з гордістю, що живеш «в Україні!».

• Чим вона є?

• Вітчизною мені.

• Україна це не просто місце де ти живеш. Це земля твоїх батьків, бабусь та дідусів, інших рідних тобі людей. Багато поколінь твоїх пращурів боролись та працювали, живучі не тільки для себе, але і дбаючи про щасливу долю своїх нащадків. Ти один з тих нащадків. Тому ця земля і є тобі Вітчизною. І де б тобі не довелось колись бути чи жити, тільки з Україною – твоєю Вітчизною в тебе буде справжній духовний зв'язок, тільки тут буде твій справжній дім.

• Як здобута?

• У кривавій борні.

• Свого часу Київська Русь була однією з наймогутніших середньовічних держав. Внутрішні чвари та ворожнеча призвели до того, що вона ослабла і зрештою втратила свою незалежність. Але волелюбний дух українців, які протягом століть змагалися за свою державу, права та волю, створив із них націю найкращих воїнів - козаків. Іноземці так і звали Україну - козацькою державою. За незалежність цієї держави козаки піднімали численні повстання, вели визвольні війни проти загарбників.

Ця боротьба не припинялася ніколи. Княжі воїни, козаки, січові стрільці, повстанці - різні часи породжували різних борців за волю. Під час першої та другої світових воєн українцям вдавалось відновлювати незалежність своєї держави, але у нерівній боротьбі вони знову її втрачали.

Ти маєш пишатися тим, що українці були єдиним народом, що тривалий час збройно протистояв жахливому ворогу - кривавому сталінському режиму, страх перед яким паралізував цілі народи.

Боротьба багатьох поколінь українців за волю не була марною. Вона стала тим зерном, що зійшло у 1991 році, коли було проголошено незалежність Української держави.

• Чи її любиш?

• Люблю щиро.

• Україна - твоя Батьківщина - то насправді найкраща країна, яка варта твоєї щирої любові. Україна має теплі моря та високі, прекрасні гори, широкі і величні степові ріки та нестримні і швидкі гірські річки, безкрайні степи та зелені ліси, родючу благодатну землю, багатющі надра, потужну промисловість, працьовитий та волелюбний народ з героїчною історією, милозвучною прекрасною мовою та неповторною культурою, має визначних науковців, письменників, композиторів, військовиків, спортсменів. «Раєм на землі» сентиментально звали свою землю суворі запорожці, яку вони безупинно боронили від заздрісних чужинців.

  Але, треба не забувати, що  справжня щира любов до України це не тільки високі почуття, насамперед це гідні справи, спрямовані на здобуття честі та слави для неї.

• У що віриш?

• В нашу віру.

• Здобути свою державу українцям допомагала наша віра. Саме вона надихала та надавала сил у найважчі часи. Що ж то таке – українська віра? Перш за все це віра в Бога. Християнська мораль завжди була основою свідомості українців. По друге, це віра в саму Україну. Недарма гаслом українських патріотів завжди було «Бог і Україна». Українці весь час вірили, що з божою допомогою, вони здобудуть свою власну державу. Але здобуття власної незалежної держави, що було кінцевою метою для багатьох поколінь, для нас стало тільки початком нового Великого шляху. Ми хочемо бачити нашу Україну серед найкращих та найуспішніших країн, що населена розумними, працьовитими, щасливими, доброзичливими людьми, справжніми патріотами та господарями своєї держави. Держави, яка турбується про кожного свого громадянина та створює умови для його успішного розвитку. Наша віра в побудову саме такої країни допоможе нам у наших зусиллях на шляху до досягнення цієї мети.

• Що ти їй винен?

• Дитям вдячним бути.

• Наша Україна красива та багата. Здавна українці звали Україну матір'ю, ненькою, а себе, відповідно, її дітьми. Добрі та вдячні діти люблять свою матір, піклуються про неї, завжди готові прийти їй на допомогу та  стати на захист. А чим більш розумними, працьовитими та відданими будуть її діти - громадяни України, тим більш турботливою та щедрою зможе бути і вона для них.

• А що ти мусиш?

• Їй Славу здобути!

   

• Твої батьки подарували тобі життя і хочуть, щоби воно було щасливим. Щастя в особистому житті завжди бажають один одному рідні та друзі. І Україна, як мати також хоче, щоби життя її дітей було щасливим. Але, як мудро сказав ще дві з половиною тисячі роки тому один грецький мудрець: «Для повного щастя людині необхідно мати славну Вітчизну!». Славною же свою Вітчизну роблять тільки її громадяни. У найважчі для Вітчизни часи вони нерідко віддавали своє життя, гинучи за її честь та волю і таким чином здобуваючи їй славу. Але славу Вітчизні здобувають не тільки воїни на полях битв. Люди здобувають ту славу своїми вчинками, всім своїм життям. Точно також ганебні дії, як можновладців, так і простих громадян знеславлюють не тільки їх самих, але і державу в цілому. Та навіть маленька дитина своїми гарними вчинками, старанним навчанням, будь-якими, на перший погляд, особистими і незначними досягненнями також вносить свій внесок у здобуття слави Вітчизні та по-справжньому щасливого життя для себе.